Вона неповторна у своїй красі. Скільки поезії в цьому золотаво-сонячному слові. Скільки радості та тихого смутку, її часто називають чудовою, замріяною, золотою, загадковою. От і ми створили фотозону з осінніх квітів та овочів.
Небеса прозорі,
Мов глибінь ріки.
Падають, як зорі
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить, як струна
Зажурилась квітка –
чує сніг вона.
Небеса прозорі,
Мов глибінь ріки.
Падають, як зорі
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить, як струна
Зажурилась квітка –
чує сніг вона.
Немає коментарів:
Дописати коментар